| КРІЗЬ НІЧ І ПОВІНЬСерце в світлі
Нестерпне на вигляд...
Я - твоя тінь
Ти не спалиш мене.
Серце в дусі...
Життя по новому спокушає
Використане і відкладене...
Серце з каменя...
Бадьорий, я шукаю тебе!
Розламайся на осколки, моє серце, я звільняю тебе!
Вгору - ти світло!
Запали мене!
До тебе - я знаю, я знайду тебе!..
Крізь ніч і повінь, я чую тебе...
Я чую твій крик, читаю твої сліди...
Я знаю, я знайду тебе...
Проте знайду я дійсно, що шукаю?
А якщо воно тебе торкнеться
Присутністю тебе спокусить
Підеш ти за руками
Які піднімуть тебе на носилки...
І на цих руках, в цих обіймах
Закінчать свій біг твої ноги...
І вичерпаються твої сліди тепер і
тут...
Бадьорий, я шукаю тебе!
Розламайся на осколки, моє серце, я звільняю тебе!
Вгору - ти світло!
Запали мене!
До тебе - я знаю, я знайду тебе!..
Крізь ніч і повінь, я чую тебе...
Я чую твій крик, читаю твої сліди...
Я знаю, я знайду тебе...
Проте знайду я дійсно, що шукаю?
Пошук припиниться тепер і тут.
Каміння, холодне і вогке...
Граніт в твоїх грудях -
Камінь тебе роздавить;
Скеля тебе оточує
І з якої ти вирубана.
Бадьорий, я шукаю тебе!
Розламайся на осколки, моє серце, я звільняю тебе!
Вгору - ти світло!
Запали мене!
До тебе - я знаю, я знайду тебе!..
Крізь ніч і повінь, я чую тебе...
Я чую твій крик, читаю твої сліди...
Я знаю, я знайду тебе...
Проте знайду я дійсно, що шукаю?
Що я шукаю в ночі і повені крізь ніч і повінь? |
|
